Стою над прірвою - лишився один крок
У небуття. А, може, до зірок.
Нога переступає через край...
І, раптом, голос Ангела:
- Стривай!
-Лети! Пусти! Не бачу сенсу жити.
- Вино відкорковане треба допити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417642
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Роман Селіверстов