Краплинку осені прибережу,
Бо до зими іще доволі довго.
Заляжу на диван і свічку погашу,
І буду снити щось чарівно добре.
То буде сон про весну, що пройшла,
Прекрасно-світла і чарівно-синя,
Про літо чисте, духмяне́, - таке лиш в снах,
То затуманиться, то знову зрине.
А я біжу, трава сяга колін,
Догнати хочу чи весну, чи долю,
На річці відцвіла вже квітка - одолінь,
Я в часі посивіла аж до болю.
Краплинку осені прибережу,
Холодної зими мене зігріє.
У неспокійних снах сама себе буджу,
Бо вже зі сходу ранок пломеніє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2013
автор: @NN@