Моя любове! Ох моя любове!
Ти так яскраво освітила шлях!
Дістала з серця стоголосе слово.
Але й забила в душу гострий цвях.
Молюсь на образ, та не знаю тіла.
Молюсь на щастя, а не знаю втіх.
Чекала сонця – хмара налетіла…
Тепла чекала – ото й випав сніг…
В покору долі ранки зустрічаю:
Минула ніч.. порожня... ну й - нехай.
Більш не страждаю, бо вже... не чекаю.
Не вірю в пекло, бо ж... не вдався рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417540
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Катерина Шульга