І я не можу зупинити тебе,
Сказати слово, вибачитись треба.
Біжишь стрімглав кудись від мене,
Не помічая.
Колись ми пили чаю,
І мило мріяли майбутне,
І разом були там присутні,
Назавжди разом.
Я наче обділився сказом,
Коли ти кинула слова жорстокі,
І лишь сміялась потім,
Коли я мучився,
Хотів я все тоді владнати,
І було всеодно на грати,
Які поставила мені,
Я був в вогні і був у кризі,
Нерозумів що треба в тиші,
Тебе зоставити,
А ти бісилася від мене,
Хоч непомітно було тебе,
А я тебе чекав..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2013
автор: Ян Вітер