Зірватись пташкою і вдаль злетіти.
Розкрити крила й вітру покоритись.
Забутися на мить, й затамувати подих
І вік кружляти по степах роздолих.
Над горами німими, зеленими лісами,
Над ріками швидкими, глибокими морями.
Дивитися на світ з пташиного польту,
Забути всі закони, забути про турботи.
Не бачити й не знати горизонту меж.
Помчавши уперед ніяк не гальмувати
Щоб серце так забилось, палало від пожеж!
І як повітря наше, розкуто пливти в часі
Так тихо, безтурботно по всій земній осі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417030
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Alex Fur