Як хотілось леліять любов –
Квітчану стежину у рай доглядать,
Як хотілось в коханні обнов -
Щось потаємне, як рай, обізнать…
Як хотілось садок посадить,
І чорнобривці в саду поливать...
То була б нам щасливая мить –
І небесна, й земна благодать.
Приспів:
Може, добрий свій чин милостивий Всевишній
Подарує в наступних життях,
Та боюсь – наші душі цнотливі, безгрішні
В Галактичних заблудять стежках…
В нашім раї нам любо жилось би
Серед квіту, шаноби, любові і трав,
Та чомусь наші мольби і просьби
Господь в своє серце іще не ввібрав…
Не вертається наша любов,
Бо в річку одну два разú не ступить!
Лиш у пам’яті відблиск розмов:
Неповторна, жадана і рідкісна мить!
________
*Основні катрени виконуються спареними,
приспів – після кожного восьмивірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2013
автор: Олекса Удайко