Довкола пусто. Лиш холодна тиша
Повзе змією в темряві ночей.
Повсюди бездиханні трупи.
Погас вогонь людських очей.
Довкола мертво. Та ніде немає
Руїн зотлілих чи слідів меча.
Батьки дітей не колихають,
У жодній хаті не горить свіча.
Довкола страх. Він крізь повітря
Безвихіддю просочується в кров.
Тут прогулялась Смерть косою -
Ніхто спасення не знайшов.
О ні... Нажаль це не чума знущалась.
Громовідвід тут був потвор,
Які і оком не змигнули.
Холодна тиш. Голодомор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416614
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Владислав Левецький