Коли б мене раніш ви знали,
То щиро заздрили б мені.
Аж поки крил не обламали,
І просто в душу наплювали -
В обличчя прямо, мов свині.
І довго я не міг ожити...
Блукав похнюплений, сумний.
Не міг сміятись і любити.
Бувало, не хотілось жити.
Був мов вчамрілий чи хмільний.
Але говорять правду люди:
Найкращий лікар - це є час.
Я знову розправляю груди.
І вірю, що все добре буде.
Ще покохаю, і не раз.
Та в глибині десь відчуваю,
Настав вже час мені змінитись.
Бо на плечах тягар тримаю.
Чи донесу? І сам не знаю.
Боюсь, щоб в прірву не звалитись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416533
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Ukraine55