Завжди! Де б хто не блукав,
Де б ту радість не шукав,
Він надію не загубить,
І таки когось полюбить.
І весь світ на це існує,
В світі мир й любов панує,
І питання задається,
Чому нам любов дається?
Щоб щасливо вік свій жити
І ніколи не тужити,
Треба другу половинку,
Чисту й ніжну, мов краплинку.
Полюбити назавжди,
І тікати від біди,
Бо якщо живеш самотньо,
Йде сльоза невідворотно.
Та любити треба щиро,
На душі не буде сиро,
Благо лиш тоді прийде,
Як любовний сад цвіте.
16.08.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416482
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Назарій Андрійчук