пустуючи, торкав фіранки вітер,
від тих торкань тремтів духмяний запах
сніданку, що мостився на столі.
фіалки затиснули підвіконня
в обіймах препестливих, ніби мавки,
і квітчатим струмком балкон вкривали,
і пахли ніжністю блакитних сновидінь.
свіжіла хмаркою зім ́ята біла простінь,
святила простір світанковим босоніжжям,
розніжене проміння пробігало
хлоп ́ям веселим по столі між чашок кави,
поміж яєшні і пахучих грінок стрімко,
ловило дух пробуджень зрум ́янілих.
високі стелі світлом захлиснулись,
прозоро-чистим, змішаним з затишшям
ще сонно-розімлілих міста вулиць,
обсіяних леліяним теплом,
колисаних солодким прокиданням
в кімнаті, переповненій фіалок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416462
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: kappa