Ромашки в полі, ніжність й хвилювання
Зустріла ти у юності своїй.
Ти мріяла, як кожна, про кохання,
Про долю, повну сподівань і мрій.
Чи вдалось це тобі - не знаю?
Бажав би, щоб було добро,
Й чарівна птиця з диво-краю
Принесла щастя золоте перо.
Всьому свій час - така прихіть природи,
Її не вимолиш, не підженеш ніяк,
Дні сонячні і дні негоди
Стелити мусять твій життєвий шлях.
Нехай сутужно іноді, та годі -
Пора вагань ще не прийшла.
У скромній хаті нас вже троє
І б'ється джерельце добра.
Не храми, не палаци, не покої
Дорожче є, а істина свята:
ДРУЖИНА, МАТИ, ЖІНКА, від якої
Бере початок лінія життя !
28.01.1987р. м.Коломия.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2013
автор: Сетубальський