Маніжачись біля багаття,
Ви грієте руки і ноги…
Та де ви, сестри і браття?
Де святості, ангели, боги?
І де Благородства завзяття?
Де Милосердя?.. і Співчування?
Де ваше поліно в багаття?
Де ваших сердець «подаяння»?
Мовчання... Мовчать – ваше право!
Коли в вас душевний застій,
То – краще мовчання! О, браво!
Мовчання.. І – вічний покій…
Нам далі ж нести свій хрест
І пломенем гріть ваші душі,
Та голос наш з часом заглушать –
Межа адже в кожного єсть!..
…Хто в морі, той мріє про сушу.
07.04.2013
_____________________________
У костра
У нашего нежась костра,
Вы греете руки и ноги...
Но где вы, брат иль сестра?
Где ангелы, святости, боги?
И где благородства простор?
Милосердие где?.. состраданье?
Где ваше полено в костер?
Души вашей где подаянье?
Молчите?.. Молчать – ваше право!
Когда – ничего за душой,
То лучше – молчание!.. Браво!
Молчанье. И – вечный покой!..
Мне ж дальше нести свой крест
И пламенем греть ваши души.
Но голос мой глуше все, глуше –
Предел ведь у каждого есть!..
...Кто в море – мечтает о суше.
27.01.2001
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416307
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Олекса Удайко