Унуноктій

Я  попереджую  Вас  люди,  
Не  стійте  під  моїм  бортом,
Бо  Вас  завалять  мої  груди,
Бо  назовете  Ви  чортом.

Шкодую  тих,  хто  все  ж  узявся,  
Тримати  брили  на  руках.
Та  я,  на  жаль,  навіки  клявся
Не  розсипатися  в  думках.

Бажаю  міці  і  терпіння  
На  тернах  топтаних  доріг.
Врости  свої  цупкі  коріння,
Щоб  масу  витримати  зміг.

Я  -  найважчий...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416285
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Андрій Конопко