Суботній вечір

Секунд  на  три  завмерши  від  бажання  
Сказати  ті  огидливі  слова,  
Тримаючи  в  руках  сигару  і  питання  
Подати  в  вигляді  паперу  і  пера.  
Стираючи  рядок  один  і  другий,  
Слів  підібрати  так  я  і  не  зміг,  
Сказати  теж  не  вихід,  я  не  смілий.  
Переступити  тяжко  твій  поріг.  
Крок  вліво,  вправо,  тяжко  вибирати..  
Куди  його  робити,  де  іти,  
Монету  кинути  і  загадати:  
Орел...  Погана  вдача,  що  ж,  прости.  
Якби  не  ті  дурні  причини,  
Якби  не  дивні  погляди,  не  спи...  
Обнявши  груди  із-за  спини,  
Я  тихо  скажу:  "Тільки  не  кричи..."  
Людей  пітьма  і  всі  так  напрягають,  
Де  тихо  і  не  чути  голоси,  
Де  можна  трохи  нам  поспати,  
Де  не  знайде  ніхто  нас,  попроси,  
Ти  просто  попроси  мене,  я  знайду  
І  буду  слухати  тебе,  ліси,  
Маленькі  парки,  чи  алеї,  
Що  небудь,  тільки  попроси...  
І  нерозважливі  подруги,  
І  дикі  друзі  всі  мої,  
Пробач,  та  за  які  заслуги  
Цілуєш,  поступаєшся  мені?  
Хіба  важливо?...  Тільки  не  для  мене,  
Лишився  час.  Багато?  Наче  ні.  
Проситися  не  буду  я  до  тебе,  
До  себе  ж  не  запрошу  в  вихідні.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416093
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: shining swamp