ти псуєшся; я псуюся
оце схоже на шлях, довгий шлях,
де один робить крок, а інший два і заходить далі
це дикі перегони
між секундою і вічністю
це як бажання поцілувати тебе на прощання і не залишити запаху твого тіла на губах
це коли хочеш поцілувати щоку, але тягнешся до губ,
хочеш пофліртувати і закохуєшся,
а потім сидиш перед дзеркалом і ріжеш своє спотворене щастям кохання обличчя, і напинаються тугі жили, щоб збунтуватися проти тебе
ти безсильна
тобі ще йти багато кроків, а ти вже за межами
а він переганяє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416055
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Щоденники Вітру