Телевізор. (гумореска з діалектом)

Усі  тепер    телевізор  
Хотіт  купувати
Но  ,а  ,я  би  й  той  ,що  маю
Вікінув  із  хати.

Тепер  тамка  такє  крутіт  ,
Шо  чудо  тай  диво,
Аби  їм  вже  вголові  ,
Таке  сі  крутило.

Колись  були  йкісь  концерти-
Душа  розквітала,
Лиш  згадайте  ,як  Софія  
Ротару  співала.

А  Назарко  із  Яремча  ,
Павло  із  Надвору-
Піднімали  вни  культуру
Нашого  народу.

Тепер  вона  майже  гола  
По  сцені  гуляє,
Шей  кричить  як  дурнувата,
Ніби  шо  співає.

Но  ,а  кіна  які  були,
Лиш  сядь  тай  дивисі,
А  тепер  вже  такє  крутіт  ,
Шо  хоч  зажмурисі.

Ви  згадайте  ,  як  то  щісті
В  Миколи  украли  ,
А  ,  як  діти  капітана  
Гранату  шукали.

А  вісілє  ,як  в  малинах  
Солдати  справляли  ,
А  про  Пашку  ,  як  в  корчазі
Сталь  ту  закаляли.

Та  багато  ше  там  було  ,
Шо  буду  казати,
Ви  ж  самі  повинні  добре  
Всьо  то  пам*їтати.

Тепер  вони  заграничну  
Гидоту  ганяют-
Люди  ,як  то  сі  подивліт
Чуда  вітворяют.

Но  ,шо  тепер  у  тім  кіні:
Одні  мордобої,  
Та  ше  дівки  походжают
Чистісінько  голі.

А  ,як  нє  то  якісь  дітьки  
З  такими  рогами  ,
Шо  вже  страшно  й  з  хати  війти  -
До  курвої  мами.

Я  ,  тепер  як  телевізор  
Отой  уключаю,
То  дітий  у  другу  хату  
Беру  закриваю.

А  ,  згадав  ше  ті  реклами,
Се  то  чудо  Боже,
Рекламуют  всьо  і  всяке
І  добре  й  негоже  .

Всякі  снікерси  і  марси  ,
Пепсі  й  кока-коли,
Як  наїшсі  того  всього  ,
Аж  в  череві  коли.

А  ше  каже  :як  дівчата  
У  вас  неполадкі,
То  купіт  собі  від  фірми
"Олвіса"  прокладки.

Ох  за  се  б  я,врізав  в  морду,
Аж  би  сі  скрутила,
Більше  би  вона  при  дітях,
Се  не  говорила.

Але  врізав  так  охоче  ,
Аби  пам*їтала,
Так  шоб  тиждень  крем  тональний
Вна  рекламувала.

Всякі  мила  порошки  
Погані  й  хороші  ,
А  за  шо  купить  не  кажут  
Звідки  брати  гроші?

А  коли  не  йдуть  ті  кіна
І  осі  реклами  ,
То  там  наші  депутати
Стают  в  верх  ногами.

Принімают  тих  законів  
По  два  ,  три    на  днину
Але  легше  нам  не  стало
А  ні  на  хвилину.

Так  ,  шо  люди  ви  повіре,
Я  ,вам  добре  ражу,
Не  купуйте  телевізор,
Слухейте  ,шо  кажу.

Но  ,  а  хто  вже  такі  дуже  
Про  всьо  знати  хоче,
Краще  купіт  радіолу  ,
То  легше  на  очи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416012
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.04.2013
автор: Іван Мотрюк