Тишина.Вечір.Холод.
Всередині панує голод.Душевний голод.
Він роз"їдає почуття,усе руйнує.
Тепер у серці гнів панує.
Погляд кам"яний,сльози стримуєш щораз.
Ти не покажеш свою слабкість,
ти сильна,знай,удар приймай.
Ти як гора,ти як Кавказ.
І захищаєшся,як можеш!
Ти борза стала,все смієшся.
Пофігістка по житті, із долею своєю б"єшся.
Криваво б"єшся.
Та довго ти не протрималась,
хоча вслухалась в серця стук
В житті вже роль свою зіграла,
Й сама позбавилась від мук.
Папір.Ручка.Ніж.Кров.
І труп,який вже охолов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415969
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Душа,що рветься в бій.