Cпасибі Господи тобі, за цю роботу
яку, ти вклав у мою долю,
спасибі, за ці радісні життєві ноти
не ображайся тільки молю...
Чесно! Не забули дім твій ноги,
робота так виснажує, та дає втому
та я не забуваю Хресної дороги,
її тепер я відмовляю вдома.
Молитись твої стації не припинив.
Ти на хресті помер за нас!
Мій любий Боже, я згрішив
а ти жалів, від злиднів спас.
Який ти добрий, милосердний
терплячий, люблячий, гріхи прощаєш
а я то злий, поганослов, то вредний
а ти піклуєшся, не забуваєш.
Усе мені віддав, і навіть свою маму
а я це навіть не цінив
візьму я молот, розібю у серці каміть
Господи, пробач... Щож я наробив...
Цією Хресною дорогою тобі віддячу
прийми її, яку я духом відмовляю
тебе розпяли, й серце твоє плаче
пробач, я жити із тобою лиш бажаю!
5 квітня 2013 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415965
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Ель Демір