Ти вже не ти
і небо вже червоне
від сліз, а може, від дощів
ловив чуже повітря у долоні
все тут вже там, все те що ти хотів.
Ключем шукав своєї наскрізь тиші
чорнило сліз ти вилив на папір
сьогодні ми свої, а завтра - інші
і це не запис, вже прямий ефір.
Ми вже не ми
і вікна наші темні
розділені ці два світи
коли суттєве і таке даремне
ховається у хащах самоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415964
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: kore