Хто сказав, що пишуть вірші
Тільки ті, хто справді здібні ?
Це неправда, запевняю,
Людям твори не потрібні !
Вірш для мене, мов наркотик,
Тільки спробуй написати -
Тут почнуться всі недуги,
Аж захочеться за грати !
Скільки праці потребують
Ненаситні кляті рими,
Лихо, злість, розчарування
Гірко сховані за ними.
Кожен вірш, мов зрив нервовий,
Не мине без результату,
Віршуванням я завчасно
Підписав душевну страту.
Так навіщо я страждаю
Тими згубними віршами ?
Хай ідуть вони до біса,
Хай покриються вогнями.
Нахера вони потрібні ?
Їх і так ніхто не чує !
Відваліть уже від мене,
Кожен вірш лише дратує.
Букви, стрічки і куплети
Не складаються докупи,
Всі навколо лиш кепкують:
"Ось і здох поет з халупи !".
Я не хочу знов писати
Ті рядки свої "хренові",
Не напишу більше й слова
На чужій чи рідній мові !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415923
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2013
автор: Bogdan Brezden