перед…

ти  десь  у  відділі  шийного  хребця
втаврувався  титрами  50-ї  осені
якої  ще  не  було  за  плечима
окреслюючи  вертикалі  проривних  пострілів
у  шліфування  повноголосся
затемнень  сонця  і  повноти  місяців
наші  страчення  слів  висихають
на  розмитій  межі  сполучникових  конструкцій
і  дорівнюють
успадкованість  дотиків
якби  з  нас  поскладати  повтори
ми  б  писались  окремо  
в
абревіатурі
морем
там  вдосталь  водного  простору
для  дефіциту  виснажень
детермінованих  повернень
і  прикметникових  забарвлень
ми  б  стали  лише  одним
коротким  передпострілом
у  натуралістичній  епосі
чекань
один    одного
обміняю  тебе  поки
на  яблука

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415829
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Нова Планета