Ти не зітреш із пам'яті ці відчуття -
Ти з морем сам на сам - а звідусюди,
Лунають хвиль морських етюди.
Й солоний запах теплого лиману
У світанковім мареві туману
Пробуджує в тобі життя.
Ніколи не зітреш ці відчуття!
А з пліч немов вага в століття.
І серпик місяця сидить тихенько в вітті -
Милується як літні зорі
Шепочуть морю "прощавай", і у покорі
Здаються ніжному світанку
До цілковитого останку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415739
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Тетяна Весняна