і ті вогнепальні вірші
відчалюють в Буенос-Айрес
навзаєм мене обіймають
у тиші
старої палуби
і той вайлуватий
залюблений ними
пройдисвіт
що часом звелів називатися
клянчить навпомацки ручку
щоб тій набридло писати
його мармулядовий светр
настільки пропахся ртуттю
що тексти мої полохливі
бояться її розлити
і знову ті зранення жовтня
скубуть якісь горизонти
електролізують долоні
розчісують комусь волосся
складають в конверти засмаги
зачерствілих еміграцій
якісь божевільні ідеї
своїх кристалічних прустрацій
ті вогнепальні вірші ампутували дихання
всмоктались солоним присмаком
у колір німого тижня
вже б делетували
пам'ять
і розкрутили б по гаєчках
замішане вчора тісто
налили б мені чаю
і діставалися б гавані
з новим населеним пунктом
десь
у Боенос-Айресі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415728
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Нова Планета