Лоскочуть ніжно
Вуса білосніжні...
Голублять очі
Найсолодші сни.
І втішно
Долітає шепіт
Грішний…
І творять ночі
Зоряні пісні…
Пливе
У човні місяця
Кохання
(А море неба
Шторму і не жде).
Чи чуєш ти
Крізь сон
Моє зітхання? –
Таки боюсь,
Що човен
Упаде
(А хтось щасливий
На світанку,
Зрання,
Той скарб
В шовкових травах
Віднайде) …
Та ні! Спустився тихо
Човен – місяць
Аж до мойого
Сонного вікна.
І пломеніє,
Променем іскриться
Та стука в шибку
Кінчиком весла.
Тож і прокинусь я
Від того дива,
І усміхнуся
Місяцю, зіркам.
Відчую серцем:
Я таки щаслива –
Хай лиш ночами,
Дякуючи снам…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415532
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Катерина Шульга