душа болить і серце ниє
я знову згадую тебе
душа як вовк самотній виє
а туга все ніяк не йде
думки заводять у минуле
де були тільки ти і я
ми все тоді перевернули
і випадок змінив життя
все нове у житті лякає
породжує легку пересторогу
але душа людська блукає
зєднати хоче дві в одну дорогу
весела, чарівна і чорноока
твої я усмішки кокетливі ловив
і ямочки я цілував на твої щоках
тебе єдину щиро полюбив
хотів для тебе бути кращим
як вмів, старався й догоджав
а ти звала мене ледащим
що не такий, яким я бути мав
у час важких переживань
покинула мене ти назавжди
не чула ні пробачень на прохань
хоч я кричав тобі "не йди!"
тепер хотілось все забути
і залишатись сильним і стійким
тебе ж, я знав, не повернути
розпорядилась доля жеребом таким
раніше, ти говорила любиш!
тепер я бачу в цьому лиш брехню
за що мене дурного губиш?
без тебе з розуму зійду...
я проганяв тебе із голови
і з жадністю кидався в нові справи
а ти приходила у мої сни
нема на те ніякої управи
душа вмирає без любові
страждає в муках каяття
лиш помяніть на добрім слові
і вибачте за згублене життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2013
автор: Cave!