Я знаю, ще стрінуться хмари
І дощ, і струмки, і калюжі.
Та розпачу зникнуть примари,
Як сонцем очистяться душі.
Залишу і болі, і втому
Осіннім кудлатим туманам.
Тепло я нестиму додому,
Бо мариться зустріч з коханим.
Не знаю, чи справді зумію
Почути симфонію серця,
Та вірю: в п’янку веремію
Пірнемо і щастя озветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415396
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Копачівна