Не судіть її так строго,
що не все зробила...
не вимела чисто хату,
квіти не полила...
Хіба судять чисте небо,
що хмара закрила.
Хіба судять літо красне,
що осінь замліла.
Не судіть її так строго
поглядом-докором,
що не встигла спозаранку,
та й зазнала втоми.
Хіба судить хтось каліку,
що такий вродився,
хіба судять мед-горілку,
що хтось та й напився.
Не судіть її так строго
за дивну задуму,
не судіть за сині очі,
що зазнали суму...
Хіба судять щирі сльози,
що думки зморили,
хіба судять болю зморшки,
що роки зробили.
Не судіть її так строго,
зла вам не бажала,
спеленала туга-втома
й радості не знала.
Хіба судять гори-звори,
гірські полонини, що
далеко добиратись -
то ж не стане днини...
Не судіть ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415374
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Галина Весняна