квіток, квіток, як можна більше квітів,
і білого серпанку на обличчя (с) Леся Українка
приходь,
сумними сойками на сизе підвіконня,
фарбований ще зранку ніжним співом,
приходь, як павутиння обережне
струмками в ́ється з бабиного літа,
хтось стежить крізь розірвані фіранки
за танцями в садках звабливих квіток,
і квіти ті шепочуть – обернися...
пахучим цвітом приростаючи у спини,
і квіти ті шепочуть – повернися.
невинних ластощів плюща убереглися,
не вбереглися ж мрій-палахкотінь.
а ти приходь, хоч відбулися квіти,
хоч стиха тулиться попід дахами плющ,
приходь відлунням в сплющені повіки,
приходь сьогодні – і уже навіки.
приходь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415132
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: kappa