Тихим шелестом списаних сторінок
Кутаюсь, ніби мене це врятує.
І кожного дня отримую у дарунок
Погляд, який щораз по-новому чарує.
І я забуваю про все на світі,
Завмираю. Самій уже смішно.
А потім у вечірній пітьмі
Борюсь з емоціями. Неуспішно.
Шалені думки. Я світло шукаю.
Подай лише знак тихо рукою.
Не бачу. Навколо нічого немає.
Та ілюзія не зникає весною.
І ніби все так просто й добре,
А завтра тебе побачу я знову.
Одне сонце сяде за обрій,
Інше Сонце пісню зіграє нову.
Безкрилий ангел принесе надію
На одну хвилину чи цілу неділю.
Не хочу виринати з океану мрій,
Та відкриваю очі о дев'ятій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415128
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Журавель Яна