Я від дотику тіла п'янкого,
Від обіймів хмелію гарячих,
Відчуття ейфорії такої,
Що душа від піднесення плаче.
Коли зовсім слова недоречні
І виповнює втомою тіло,
До грудей пригортаєш сердечно,
Так чуттєво і трішки несміло.
Коли груди твої зацілую
І почнеш їх від мене ховати,
Я в обіймах твоїх заночую
І ві сні, буду ще цілувати.
Ми нестримні в пориві бажання
І в пориві своїх почуттів,
Нас поглинула хвиля кохання,
Та спастися ніхто не хотів.
18.02.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415045
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Мирослав Вересюк