Найпрекрасніший в світі кактус –
Дивна форма, зовсім незвична.
Замерзала ота рослина
Надзвичайна і екзотична.
От, - казали, - колючий надто,
Не пройдеш – так голки чіпляють!
Хто ж його з магазину візьме?..
Ні, додому їх не купляють…
Та, якось випадково, жінка
Переплутала двері з втоми…
Як летіла вона на кактус!..
А тоді… забрала додому.
Прочитала вона на сайті,
Що цвіте вазон величезний
Неземної краси квітками!
…От він в неї, немов воскреслий.
Тішить око краса та горда,
А колюча – немає спасу:
Десь зачепиш, хоч ненароком, -
І сочиться вже кров одразу!
…Розпрощалися рік за роком,
Вдвох із кактусом святкувались
Новий рік і Різдво та Паска,
Бо на гостях – одежа рвалась.
А він все не цвіте уперто,
Де ж ті квіти такі магічні?
І ніде, і ніхто не знає,
Всі рецепти – катастрофічні.
..А якоїсь глухої ночі,
Випадково, а чи зумисно,
Наразилася на колючок
Металево-тверде намисто.
Налетіла – та просто серцем...
Як уперше тоді – стрілою!
І побачила – він розквітнув
Дивним цвітом! В життя ціною…
Ось і сталось… Здійснилась мрія,
Йшла щаслива душа за хмари.
Кактус висох, бо чудо-квітка
Разом з нею летіла в парі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414979
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Innessanew