Як би я хотіла все змінити
По іншим правилам, щоб жив цей світ
Ми ж не такі, ми вміємо любити
Чому ж байдужості терпимо гніт?
Напевно, в тому всі наші проблеми,
Що ми забули як горять серця.
Ми заблукали і не знаєм де ми
Чи на початку, чи біля кінця.
І ми йдемо, куди ведуть нас ноги
Хоч серце часто інше говорить,
Обрали ми чомусь не ті дороги
Тому у грудях нам болить.
Та кожен так боїться зупинитись
Хоч поклик серця не раз чув.
Бо важко в очі тим дивитись,
Кого ти зрадив і забув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414961
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Валерія Донецька