Я подумки подякую за все,
Зітру із спогадів минулі сподівання,
Нам не судилось, доля рознесе,
По полюсам життя змарноване кохання.
Для чого небо нам давало шанс?
Вкусити пристрасті священного нектару,
Невже для того, щоб не стало «нас»,
Щоб змарнували те, що звали «Божим Даром»?
Я подумки подякую за все,
За крихти радості у сірості буденній,
Що в грудях б’ється серце ,знов живе,
Реанімоване, у пристрасті шаленій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2013
автор: Федик Юрій Михайлович