Моя розпатлана,скуйовджена,
розшарпана фантазіє,
куди ведеш мене?
Куди женешся вже?
Ген там іздалеку засніжена
закляклая акація,
колись весняная ,
тепер пригнічена.
Моя незграбная,грайливая,
невитончена граціє,
куди ти хилишся?
Із ким ти бавишся?
Якимсь шматком-небесним холодом
повіяло,
і понесло ,
і залишилося.
Моя смарагдова,безпаросткова,
юная поезіє,
Чому згасаєш ти
і де ховаєшся?
Наче невиправдана,вбогая,
розмитая ілюзія,
зі мною граєшся
і одурманюєш.
Моя розпатлана,засніжена,
грайливая,
небесним шлейфом вкритая,
Не ошукай мене,
не покидай тепер.
Нехай ти птах,наче душа,
як муза вільная,
крилатим яструбом вертай до скель своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414787
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2013
автор: Божена Гетьманчук