Ходив Іван за Наталкою щоб поцілувала
А вона йому щоразу пару слів казала:
- Якщо хочеш ти Іване мене цілувати
- То тобі потрібно милий мене покохати
- Я тебе кохаю люба відповів юнак
- Це потрібно доказати а не просто так
- Ти мені Іване тута не закручуй вухи
- Бо про тебе на селі вже давно ходять слухи
- Ніби ти дівчатам гарно замилюєш очі
- А вже потім цілуєш їх з ранку до ночі
- Ти таке Наталко мелеш наче з печі впала
- Це тобі Параска на полі сказала?
- Та вона тобі все бреше, брехлива та пика
- Подивись на ту фігуру – кремезна, велика!
- То вона мене хотіла палко цілувати
- А я просто їй не дався й прийшлося тікати
- А Марину цілував ти тобі нагадати?
- Досить Іван тут стовбичить іти ти до хати
- Ти таке Наталко кажеш що стає аж смішно
- То до 50-ти із гаком цілуватись грішно?
- А сама як із Миколою в очерет ходила
- Що ти там із ним робила? Чи рибу ловила?
- Ти мені таке розкажеш, що сама святоша
- А чого тоді до тебе приходить Антоша
- Рибу жарити, чи їсти, а може варити?
- А чи може ти щось інше з ним давай робити?
- Ти Іван така зараза мене ображаєш
- А ось пару хвилин тому говорив кохаєш
- Звісно я тебе кохаю цією весною!
- То чи будем цілуватись сьогодні з тобою?
- То ходім тоді Іване до мене до хати
- В мене є смачнюча риба будем смакувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414677
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.04.2013
автор: Leaf