А я за тебе досі ще молюсь,
Хоч знаю,що ти зовсім не кохаєш.
Вклав смуток в руки,кажеш:
-Подивлюсь,
Як ти його на волю відпускаєш.
-Ти мене смутком милий не лякай,
Запам"ятай слова мої пророчі-
Ти покохаєш.Зараз вибачай.
Бо стільки справ у мене ще до ночі.
Поцілувала.Бог хай береже,
Бо ти був найдорожчий в цілім світі.
Тепер прощай.І Янгол донесе
Мої молитви.Всі ми Бога діти.
А я тебе і досі ще люблю,
Та ця любов за всіх людей на світі.
Я склала у пакуночок журбу,
І виростила з неї гарні квіти.
Я не сумую,сум мій відлетів,
Я посміхаюсь,бо він закохався
У мою посмішку.Хоч ти і не схотів.
А через рік в коханні ти зізнався.
Мої слова пророчі,ти ж це знав,
Бо я чаклунка з поглядом дитячим.
Мені так жаль,що ти один кохав.
А пам"ятаєш,як сказав:
-Нізащо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414496
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Відочка Вансель