Сироті немає долі
У чужому домі.
Тільки радості одної,
Що у сні міцному.
Уві сні його голублять.
Там і пожаліють.
Ніжно, щиро, вірно люблять,
За нього радіють.
Ненька добре посміхнеться,
Скаже тепле слово.
І посмішка розпливеться
В хлопця молодого.
Сироті живеться важко.
Та хто йому вірить?
Він он бач який щасливий,
Вві сні зуби шкірить.
А він собі так сміється,
А потім заплаче
Після того як прокинеться,
Та й ніхто не бачить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414453
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Ukraine55