Моя мріє! Солодка муко!
Я не стомлююсь думать про тебе...
Чи ж оця нерозлучна розлука
Неминуча? Хіба ж так треба?
Я мирюся із цим й не мирюся,
Долітаю до тебе й вертаюсь...
Над собою крізь сльози сміюся –
І не каюсь чомусь, і не каюсь...
Ти, напевно, - міраж недосяжний?
Шлях до тебе – це вічність долати...
Недоступний, величний, поважний...
А в житті... переплутав всі карти...
Пам’ятай! Ця любов не вмирає...
(Проте може стомитись кричати)
Чи ж розбудить тебе чи злякає
Те, що сам її змусив мовчати?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414275
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Катерина Шульга