Захочеш йти-я мовчки відпущу,
не буде награних нудних істерик,
і навіть затамовану сльозу,
я відпущу лише закривши двері.
Я не благатиму кохати все життя,
це не мої-чужі пріоритети.
Мені і миті стане підняття,
аби лиш це чуття було взаємним.
Осиплю димом відгук сірих днів,
живцем спалю прошарки хтивих нервів,
захочеш йти -тоді сама піду,
хоч кожні нові важчі будуть метри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414229
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Solomia