Забути…


Присвячується  людині,  яка  повернула  мене  з  небес  на  землю.


Це  просто  злочин  чинити  так  зі  мною,
Не  хвилюйся,  я  так  само  поступлю  з  тобою
Не  хвилюйся,  мені  вже  немає  чого  втрачати,
Крім  здатності  дрібниці  помічати.
Кожного  разу  коли  я  звістку  про  тебе  отримую,
Я  всі  думки  в  смітник  викидую,
І  всі  знаки  прекрасно  я  зрозуміла,
Просто  з  тобою  залишитись  хотіла...
До  того  часу,  як  про  все  дізнатись,
Я  перестала  вже  просто  боятись
Я  жива,  але  можу  і  просто  прикидатися
Що  б  звичайною  дівчинкою  здаватися.
Як  я  можу  знову  в  світ  повірити  ,
Як  можна  після  цього  всього  людям  вірити
Ти  -  частина  мене,  яку  я  вже  не  помічаю
І  все  твоє  зло  я  пробачаю.
Лише  смак  того,  що  може  ще  статися,
Дозволяє  мені  біля  тебе  зостатися
На  разі,  я  дуже  життям  побита,
Бо  була  для  всіх  наче  книга  відкрита.
Про  те,  затримуєчи  подих,  можу  дихати
І  закривши  вуха  все  ж  таки  слухати.
Просто  зникни,  але  дозволь  мені  залишитися,
Я  трапилася  на  твому  шляху,  щоб  чогось  навчитися.
Це  злочин,  що  ти  так  зі  мною  поступаєш,
Але  мені  це  подобається,  і  ти  це  знаєш
Адже  мені  так  легко  вгодити,
Нехвилюйся  забудь,  так  і  треба  чинити.
Для  мене  всі  спогади  просто  залиши,
В  своїм  блокноті  пару  слів  напиши...
Просто  зникни,  але  дозволь  мені  залишитися,
Я  трапилася  на  твому  шляху,  щоб  чогось  навчитися.
Ти  частина  мене,  яку  я  вже  не  помічаю
І  все  твоє  зло  я  тобі  пробачаю.  
30.03.13  13:03

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414220
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.03.2013
автор: Renka