Єва вдягає сорочку з глибоким вирізом,
їсть чорноснив, запиває зеленим чаєм
З Євиних рук ненароком неспокій вилизнув. -
хтось його знайде й дістане своє "навзаєм"
Єва п'є каву з нестерпно солодким присмаком
Єві не страшно рубати з плеча і злитись,
Єва щоразу видовжує звичні відстані,
Єва не звикла болем своїм ділитись
Єва не плаче, хоч Єві, мабуть, не байдуже
Єва не хоче ковтати дешеві фрази
Та він подарує їй квіти весняно-райдужні,
і знову по колу ніби-навіки-разом.
Він повернеться до Єви разом зі зливою,
димом, гітарою, вишнями, криком, кавою
Єва з порога зустріне його щасливою.-
Єва із ним споконвіку була ласкавою.
Єва вдягає футболку із дивним написом
Б'є тарілки, вечорами читає вірші
Єва вже вічність не може собі зізнатися.
Єва втомилась кохати... а Єву кохають інші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414196
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Єва Лавінська