Облетіла білим квітом
Молодість моя,
Вже гаптує тепле літо
Пісню журавля…
Але він, такий жаданий
Все ще не летить.
Квилить з вечора до рання:
«Почекай ще мить!
Ти ще мало на цім світі
Справ земних зробив,
Міт важливих не намітив…
І не долюбив».
Я зверну свій зір у небо
Й змовлю журавлю:
«Жур, візьми мене до себе –
Я ще долюблю
Гарну пісню, нашу мову
З неземних висот…
Й повернусь з тобою знову
До мирських чеснот.
Їх видніше нам із неба –
Зблизька не збагнеш,
Не оціниш так, як треба,
В памку не візьмеш.
І свою тверду смиренність
Богові складу –
Як частинка духа кревна
Я до Нього йду.»
30.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414170
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Олекса Удайко