Я забуду цей день, він такий, як і тисячі інших,
Тільки вітер сильніш і побільше на жменьку образ,
І стрімчасті думки, що по клаптях зібралися віршем,
Я забуду тепер, хоч до них повернуся не раз..
Полохливим зайчам заховалося сонце за обрій,
Загубивши надвечір свій слід у призахідній млі.
І у сутінках тих мені затишно, гарно і добре,
Я радію зіркам, наче матері діти малі.
Не важливо мені, що цей день називатиму «завтра»,
А за декілька літ я казатиму, навіть, «колись…»
Невідомий сюжет і ніким не розгаданий автор,
І на гребені днів безумовна межа бісектрис.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414108
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Леся Shmigelska