...Вони дихали один в один. Одне в одне. Рівномірно, спокійно, наче слухали тишу навколо. Їхнє дихання було схоже до французької поезії символістів - кожен видих наче останній, кожен вдих наче перший в житті, наче це найрідніший, кого ти вдихаєш, замість матері, замість батька, замість усього... ти і його повітря..ви і поезія ночі..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414015
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: тепла осінь