На перехресті думок
Вітер колише мрію –
Я виринула зі сну, -
В мене вкрали останню надію.
Сліз нема. Болю нема.
Я вже втратила віру.
На вустах пітьма німа
Розбила холодну ліру.
Він прийшов. Допоміг. Чому?
І скривджене серце боліло,
Бо сказав, що він просто друг –
Все, що жевріло – в попіл згоріло.
У долонях тримаю страх.
До себе не маю жалю.
Просто друг, і все. А я?.. –
Як любила, - так і люблю...
На перехресті думок
Вітер колише мрію –
Я виринула зі сну, -
В мене вкрали останню надію.
1.03.07 В
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2013
автор: АваРИЯ