В очах іскринки доброти.
Підтримає завжди розмову.
Гукаю,- Паша,підожди!
А він спішить кудись вже знову.
Потрібно щось добудувать.
Комусь згодився підсобити.
Тому,що скоро відїзжать.
По іншому,не вміє жити.
Енергія кипить жива.
Думок не мав про гіркоту.
Робив добро,творив дива
І вірив в істину просту.
Що буде,від добра-добро.
Коли працюєш,будеш мати.
Був оптиміст Лузан Павло,
Хотів фортуну упіймати.
Та доля зрадила йому,
На чужині не підкорилась.
Там заробив собі труну,
Душа його там загубилась.
Намаявшись на чужині,
Вона шукає шлях додому...
Приходить Паша просто в сні...
Та мабуть не мені одному...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413513
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.03.2013
автор: Ukraine55