Не розділяєш ти його кохання
А він покірно йде за тобою
Ти й сама його ведеш повідком
Хоча й не хочеш чути жодного зізнання
Ще трохи почекаєш, і підеш в туман
Ти знаєш, там дорога обірветься
Там прірва бездонна, чудовий обман, все одно
Відступиш убік, він упаде, не озветься
Від долі тобі втікти не дано
Марення сумнівів зачепає, рука повідок не відпускає
І він не порветься, тебе також потягне на дно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2013
автор: ura0701