Білим інеєм зрад твої руки кричали,
Горем падав з очей кришталь.
Не печаль павутиною кралась вустами,
А безмежний мовчазний жаль.
Не шукала поради у днів круговерті,
Йшла окремим своїм шляхом.
Пережитими днями наші прикрощі стерті,
Думи вбрались прощальним вінком.
Батогами тривоги скуті тОнкі зап"ястя,
На долонях сивіє лід.
Вже під пилом у скринях ховається щастя,
Охолов за дверима твій слід.
26.11.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413405
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: АваРИЯ