[i]
Велику ніжність і любов
Несу до тебе
В своїх долонях… Тихий дзвін
Лунає з неба.
То янголи у дзвони б’ють
В дзвіницях зрання -
Благословляє сам Господь
Святе кохання.
Благословляє нас Господь,
І сходить сонце…
З ним уривається Весна
До нас в віконце.
Ти почуваєш: раптом щось
Забилось серце?
Через весну, що ллє тепло,
Як із відерця!
Яка краса, яка жага,
І м’яті квіти!..
Я буду все своє життя
Тебе любити,
І душу я тобі віддам,
Моя ти згубо!
Лиш тільки б слухати слова:
«Коханно, люба» -
Із вуст твоїх, і тихо-тихо
Завмирати…
І цілувати безліч раз,
І цілувати…
І серед зоряних ночей
Злітати в небо,
Та бачить посмішку свою
В очах у тебе.
[color="#0091ff"][/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413346
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)