Дядьки!

Вже  списано  сотню  ручок,
Вже  сказано  безліч  промов  -
Все  обсуждают  один  лиш  случай:
"Готов  народ?  Нет?  Не  готов?"

Вам  нічого  зовсім  робити?
Протерли  останні  штани?
Так  надо  бы  дырки  зашить  все,
А  то  ви,  как  дети,  смешни.

"Немає  проблем?  Тоді  будуть!
Ми  вигадуєм  їх  на  раз-два!
Мы  ж  власть,  нас  никто  не  осудит,
Мы  же  ведь  всему  голова."

Та  інколи  "мы"  набридає.
Тим  більше  із  ваших  уст.
"На  каком  языке  ето  он
размавляєт?
А!  На  русском,  ну  ето  -  ну  пусть."

Та,  Боже!  Нехай  розмовляє.
Йому  ж  не  боронить  ніхто.
Только  зачем  власть  соваэт
Русский  язык  как  закон?

Он  я  змогла  і  без  того
Всі  викласти  свої  думки
На  мовах  обох.  То  для  чого
Дурні  ці  закони,  дядьки?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413197
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Ірина Гарасим`юк